Спортивні години.Прогулянки у ГПД

 Спортивно-оздоровчі години
    Фізкультурно-оздоровча робота — важлива частина педагогіч­ного процесу. Особливого значення вона набуває у зв'язку зі зростан­ням навантаження на молодших школярів, збільшенням кількості хворих дітей, несприятливими екологічними умовами, гіподинамією.

   Організація фізкультурно-оздоровчої роботи потребує продумано­го, творчого підходу, особливо — якщо група різновікова. Вихователь має бути обізнаний зі станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку кожного учня, і відповідно до цього регулювати навантаження. Для занять фізкультурою доцільнішим є поділ учнів на групи не за віком, а за станом здоров'я.
Найкращим шляхом оптимізації рухового режиму в ГПД в сучас­них умовах є використання фізкультхвилинок (2—3 хв), фізкультпауз (10—15 хв). Такі нетривалі заняття сприяють підвищенню працездат­ності, знімають фізичне і емоційне напруження. До фізкультхвилинок і пауз включаються вправи для збереження зору, корекції плоскосто­пості, постави. Діти можуть виконувати вправи індивідуально або групами під керівництвом старших учнів. Можна виконувати вправи за малюнками або просто потанцювати під музику. Якщо в групі є ки­лимок, можна виконувати вправи лежачи — це дуже корисно для роз­вантаження хребта.
Стопа людини має безліч біологічних точок, які «відповідають» за певні внутрішні органи. Спеціальні масажери, ходіння по мотузці, ребристій дошці, камінцях, килимках з нашитими ґудзиками є маса­жем підошви і активізують діяльність нервової системи та внутрішніх органів, підвищують працездатність. Бажано проводити фізкультхвилинки кожні 45—60 хв, фізкультпаузи — 1,5—2 год.
Ходьба — найприродніший вид руху. Вона дає роботу майже всім м'язам, задовольняє потребу в русі, дозволяє диференціювати наван­таження, не потребує особливих умов. Тому для ГПД можна рекомен­дувати 1—2 рази на тиждень пішохідний перехід, цільову прогулянку або екскурсію. Особливо це доречно в міжсезоння.
Пішохідний перехід — прогулянка, метою якої є певне фізичне на­вантаження та формування навичок правильного ходіння. Для пішо­хідних переходів розробляються спеціальні маршрути (затверджені
директором школи) з визначенням часу, відведеного на них, і наванта­ження. Урізноманітнити пішохідні переходи можна рухливими іграми, спостереженнями, збиранням природного матеріалу.
Цільова прогулянка — прогулянка (орієнтовна довжина мар­шруту — 2,5 км) до якогось об'єкта, щоб знайти відповідь на кон­кретне питання (наприклад, до парку: яких птахів там можна побачи­ти або яких дерев там більше тощо). Тобто метою прогулянки є не тільки фізичне навантаження, а й певні знання. Залежно від місце­знаходження об'єкта прогулянку можна збагатити рухливими іграми. Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій. Цільова прогулянка, як і екскурсія, передбачає підготовчу роботу (вихователь відвідує обраний об'єкт, готує учнів до сприйняття матеріалу, нагадує відповідні правила поведінки).
Під час самопідготовки учні можуть самостійно виконувати впра­ви фізкультхвилинки, а ті, хто цього потребує, — корегувальні. Перерва (їх має бути 2—3) робиться, коли це зручно дитині (по закін­ченні певної роботи, навчального завдання), але не рідше, ніж через кожні 40 хвилин. Деякі завдання (читання, заучування напам'ять) можна виконувати стоячи — для цього бажано мати 2—3 високі пар­ти, конторки, трибуни.
Діти, що легко стомлюються, можуть 8—10 хвилин відпочити ле­жачи на килимку (для цього використовуються маленькі килимки, що легко перуться).
Під час перерв доцільно використати кулькові масажери, гумову стрічку, ручні тренажери, походити з мішечком, кільцем, дощечкою на голові, виконати дихальні вправи. По закінченні завдань рекомен­дується зробити вправи для збереження зору.
Такі ж перерви робляться під час ручної праці, читання, сидячих ігор. Можна повісити малюнки з вправами для виконання. Це також дає можливість диференціювати навантаження.
Методична і медична література пропонує нетрадиційні засоби фі­зичного розвитку: масажі, вправи за східними методиками. Запрова­джуючи такі вправи, слід погодити це з лікарем.
Для вихованців ГПД можна рекомендувати точковий масаж.
Точковий масаж — це свідомо-вольове керування організмом за методикою професора Попова.
Масаж активних точок волосистої частини голови сприяє поліпшенню моторної, мовної, зорової функцій, стимулює діяльність вестибулярного апарата. Це — саморегуляція.

Вправи на розслаблення м'язів очей
Будь-яке перенавантаження призводить до напруження психіки. А щоб психічно розслабитись, треба застосувати фізичне розслаблен­ня. Існують різні способи розслаблення м'язів очей.
1. «Розслабтесь». Заплющити очі, розслабити всі частини тіла. Розслабте очі, уявіть, що у вас очі м'які, що всередині немає ніякого світла, що все там тільки м'яке та чорне. Усміхніться, думайте про усмішку і нехай вона проходить через закриті повіки. Розплющіть очі.
2. «Пальмінг». Заплющити очі, прикрити їх навхрест долонями, розплющити очі (перед вправою руки потерти одна одною, щоб на­грілися), лікті під час вправи лежать на столі, щоб не напружувати м'язи шиї. Вправу робити часто, тільки-но відчуєте втому, бажано перед сном. У спеку можна холодною водою зволожити руки, про­мити очі.
3. «Згадування». Заплющивши очі, згадувати різні предмети, пе­реходячи з одного на інший.
4. «Уява». Уявити сторінку білого паперу з чорною крапкою. Крапка має рухатися повільно, легко погойдуючись із сторони в сто­рону.
5. «Центральна фіксація». Переміщувати погляд по лініях, зображених на аркушах. Переміщуючи погляд, «водити» носом по відрізку або малюнку.
6. «Переміщування і розкачування». Поглянути вправо, потім вліво, щоразу рухаючи головою в тому ж напрямку, що й очима.
7. «Малі повороти». Поставити вказівний палець руки перед но­сом. М'яко повертати голову з боку в бік, дивлячись мимо пальця, а не на нього.
8. «Кліпання». Моргати якомога частіше протягом дня.
9. Соляризація. Дія сонячних променів на заплющені очі. Повер­тати голову вліво, вправо, на мить розплющити очі, подивитися мимо сонця і поморгати.
10. «Тренування аккомодацїї» (здатність ока чітко бачити пред­мети на різній відстані). Поставити кінчик вказівного пальця на 15 см від носа і подивитись на нього, потім перевести погляд вдалечінь, не ближче 6 м від вас. Дійшовши до найвіддаленішого предмета, так само повертайте погляд назад.
11. «Вправи на зміцнення зовнішніх м'язів очей». Рухати очи­ма (не рухаючи головою) вверх, вниз, вправо, вліво, по діагоналі, по колу.
Хтось постукав тихо в клас.
Так, перерві ще не час, — Тут підказує Галинка, — Це, звичайно, фізхвилинка.
Фізкультхвилинки проводяться через 20—30 хв. Тривають 2—3 хв. Складаються із 3—5 вправ, які повторюються 4—6 разів. Го­ловну увагу слід приділяти зміцненню м'язів задньої поверхні тулуба.
Фізкультхвилинки проводять сидячи за партою або стоячи біля неї (потягування, рухи рук в сторони, вгору, до плечей, повороти тулуба, нахили тулуба, присідання, стрибки на місці)

Читати дальше....


Конспекти спортивних годин
Результат пошуку зображень за запитом "спорт"Мета: Сприяти розвитку творчої ініціативи, кмітливості, спритності й швидкості в руках.
Інвентар: м'яч, скакалки.
I частина. Шикування. Організаційні вказівки вихователя. Ходьба. Повільний біг з переходом на ходьбу.Швидкий біг „змінкою", танцювальний крок „польки". Рухові вправи на загальний розвиток на місці.
ІІ частина. Шикування в колону по чотири.
Гра „Тунель". Гравці ділятъся на дві команди. Колони по двоє берутъся за руки. За командою вихователя, діти, які стоять останніми в своїх командах, тунелем під піднятими руками гравців біжать вперед, стають попереду колони i піднімають руки догори. Останні гравці в кожній команді виконують те ж, що i минула пара. Виграє команда, гравці якої спритнішими.
Вказівки до гри: як тільки гравці починають бігти вперед, останні пересуваються на одне місце назад. Відстань між учасниками не повинна зменшуватись.

Спортивна година

Мета: розвивати загальну витривалість, спритність, закріпити i вдосконалити навички з рівноваги, стрибках, які були вивчені раніше.

Читати дальше....



Конспекти прогулянок у ГПД

Прогулянка «Спостереження за деревами, які дерева ростуть біля школи»
Мета: у дітей формуються прийоми спостережень за деревами.
Пов’язане зображенняХід спостереження
Для проведення спостереження вчитель намічає чудовий куточок природи. Проводиться бесіда, під час якої закріплюються одержані внаслідок спостережень знання про зміни в неживій природі восени. Діти відмічають, що Сонце світить не так яскраво, як влітку, менше тепла посилає на Землю. Все частіше бувають хмарні дні, йдуть дощі. На місці, передбаченому для проведення екскурсії, вчитель пропонує дітям тихенько-тихенько постояти, прислухатись і приглянутись до природи, яка їх оточує. Після 1—2 хв. мовчання повідомляє, що діти спостерігали золоту осінь. «Чому цю пору року так назвали?— запитує вчитель.
— Які кольори зараз переважають у природі?» Він звертає увагу дітей на те, що крім золотисто-жовтого кольору осінь розфарбувала листя дерев і в інші кольори, пропонує дітям визначити, в які саме. Організовуються спостереження за окремими деревами за таким планом: як називається дерево? як ти впізнав, що це липа (клен, береза...)? які в нього стовбур, гілки? яка кора за кольором, на дотик? як змінилося забарвлення листя з приходом осені? Слід також запропонувати дітям простежити, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю. Назвати спостережуване явище «листопадом». Пригадати відому їм пісню «Падає листя» (муз. М. Красєва, слова М. Івенсен, перекл. з рос. В. Гужви):
Падає, падає листя,
Листя в саду мерехтить,
Жовте, яскраво-вогнисте.

Комментариев нет:

Отправить комментарий